Історія в Плетеноташлицькій школі

Громадянська освіта: Критичне сприйняття та протидія маніпуляціям мас-медіа

Вплив Греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель

Тема: Вплив Греко-католицької церкви на піднесення національної свідомості населення західноукраїнських земель

Мета: ознайомитися з постаттю митрополита А. Шептицького; визначити зміну ролі Греко-католицької церкви в українському русі на західноукраїнських землях; розвивати в учнів навички роботи з історичним матеріалом, уміння аналізувати і систематизувати історичний матеріал, робити висновки, висловлювати власну точку зору; сприяти вихованню в учнів поваги та інтересу до національної історії.

Термін виконання до 21 травня 2018 року

ЗАВДАННЯ:
1. Опрацювати матеріали підручника.
2. Переглянути відео за темою.
3. Заповнити он-лайн форму за темою практичного заняття.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до уроку узагальнення та систематизації знань
за розділом “Західно-українські землі у складі Австро-угорської
імперії на початку ХХ ст.”

Відео за темою:
"Митрополит Андрей Шептицький"
"Митрополит Андрей Шептицький - опікун і меценат"

Он-лайн форма:

Інновації в навчанні

Вергун Роман Миколайович

Заступник директора з навчально-виховної роботи

Плетеноташлицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Попри звинувачення в «архаїчності», не цікавості, несучасності урок був, є і залишиться основною формою організації навчального процесу в школі.

Сучасний урок – це процес де діти вчаться здобувати знання, а не отримувати готові, проводиться не для учнів, а разом з ними, обов’язковим є демократичний стиль спілкування, відсутність проявів авторитарного підходу з боку вчителя. Він стоїть не над класним колективом, а є його частиною, скеровує, радить, виконує функції організатора та арбітра, вчить учнів вчитися. Завдання вчителя організувати урок де кожен учень може висловлювати свою думку, доводити її, аргументуючи чи шукаючи аргументи. Це урок демократичний побудований на принципах демократії.

Ознаки сучасного уроку:

· варіантність і гнучкість в структурі уроку;

· особистісна-орієнтованість уроку;

· використання оптимальних форм роботи на уроці;

· раціональне використання різних засобів навчання;

· формування найважливіших життєвих компетентностей учнів;

· партнерство вчителя і учня;

· об’єктивність та справедливість підчас визначення результатів навчальної діяльності з урахування самооцінки учнем власних досягнень.

Місце вчителя в сучасному навчальному процесі

Основним завданням вчителя є формування та всебічний розвиток особистості учня, який має бути адаптований до дорослого життя після закінчення школи. Історія є предметом, що відповідає в першу чергу за осмислення особистістю тих процесів, що відбуваються в межах суспільства, розуміння їх природи та наслідків, які вони можуть викликати. Головне в діяльності вчителя на сучасному етапі:

1. Створення комфортних умов та рівних можливостей для засвоєння учнями історичних знань на рівні, що має відповідати умовам Концепції розвитку Нової української школи, згідно нової редакції Закону України про освіту. Модернізації та оптимізації всього навчально-виховного процесу;

2. В практичній діяльності вважаю за доцільне вибір таких форм, методів та засобів навчання, які мають сприяти створенню кращих умов для забезпечення високої якості засвоєння програмового матеріалу;

3. Реалізацію в процесі навчання та виховної діяльності моделі співробітництва з класним колективом та з кожним учнем, як запоруки взаєморозуміння між учнем і вчителем, що в кінцевому результаті має сприяти засвоєнню знань, набутті нових умінь та навичок учнем, сприяти реалізації творчих нахилів. А також розумінні вчителем проблем, що виникають в учня в процесі навчання, забезпечення його особистісного розвитку чи становлення його, як члена соціуму в цілому чи окремо взятої групи осіб. Особливо корисною є модель побудови стосунків на основі співробітництва під час організації виховної діяльності в учнівському колективі.

4. Навчити аналізувати історичний матеріал самостійно, осмисливши його, як єдино цілий процес, що є послідовністю подій, суспільних процесів, котрі формуються та протікають як відкрито так і непомітно для пересічної особистості. Для цього необхідно не тільки активізувати пам'ять, уяву та фантазію, а й сприяти накопиченню учнями додаткового об’єму інформації, яка допомагатиме в майбутньому самостійно робити аналіз і синтез історичних подій, процесів та явищ.

5. Зацікавити історією, зробити її «живою», адже без цікавості, яка, як відомо, є одним із рушіїв прогресу, неможливе ні вивчення, ні засвоєння учнем предмету. Для реалізації цього пріоритету необхідно створити такі обставини на уроці, в позаурочній роботі які б спонукали учня до дії в контексті пошуку додаткових джерел інформації, участі в інтерактивних конкурсах, перегляді науково-документальних матеріалів. Все це в свою чергу розвиває швидкість та гнучкість мислення, його оригінальність, допитливість, точність в судженнях та припущеннях, що в свою чергу має сприяти розкриттю творчого потенціалу.

6. Під час навчального процесу використовувати різні форми, методи і засоби навчання. Проте головну увагу варто звертати на зміну функцій засобів навчання. Наприклад: часто замінити вчителя, як джерело знань, можуть науково-документальні фільми, художні фільми, науково-популярні передачі, 3d ресурси, які можуть відтворювати тривимірне зображення найрізноманітніших історичних пам'яток, музеїв, вулиць міст (тобто учень, який не має можливості відвідати музей далеко закордоном, може ознайомитися з його експозиціями, перебуваючи вдома за ПК), он-лайн тестування(при роботі з учнями старшої школи), інтерактивні конкурси, що за мету мають стимулювати учня до пошуку додаткового інколи навіть не історичного матеріалу, а як приклад матеріал природничого характеру. Це вчить учня самостійно навчатися, критично мислити, розвиває ерудицію. З цією метою запущено історичний он-лайн портал «Історія в Плетеноташлицькій школі». Також заміною можуть слугувати історичні та географічні карти, графіки, діаграми, ілюстрації, копії історичних артефактів.

7. Найістотнішим засобом навчання є слово вчителя. За допомогою слова вчитель має організувати засвоєння знань учнями, формування в них умінь і навичок. Викладаючи новий матеріал, спонукати до роздумів над ним.

8. Підручник в різних його сучасних формах є важливим засобом навчання і в умовах сучасного уроку, слугує для відновлення в пам'яті, повторення та закріплення здобутих на занятті знань, виконання домашнього завдання, повторення вивченого.

9. Практична діяльність учнів на уроках, зокрема проведення практичних занять з історії та правознавства є невід’ємною складовою в діяльності вчителя на сучасному уроці. Серед вимог до практичних занять першочерговими є такі:

- попереднє проектування (моделювання) заняття.

- добір історичних джерел, повідомлення випереджувальних завдань.

- добираючи історичні джерела для опрацювання учнями, враховувати: принципи науковості, наступності, поступового ускладнення, оптимальності, новизни, доступності й посильності.

10. В роботі над моделлю сучасного уроку особливу увагу варто приділяти роботі з обдарованими дітьми, створити умови для оптимального розвитку дитини, обдарованої або просто здібної, по відношенню до яких є надія на якісний стрибок у розвитку їх здібностей; виховувати учня як особистості компетентної, успішної та потрібної для суспільства.

Пріоритетними завданнями на сучасному етапі варто виокремити осучаснення навчального процесу, його цікавості, доступності, змістовності задля досягнення кращих результатів у навчанні.

Література:

1. Бабанов К.О. Інноваційні системи, технології та моделі навчання історії в школі. Монографія. – Запоріжжя: Просвіта. 2000. – 260с.

2. Кравченко Г. Ю. Інноваційний процес у сучасній школі. Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: Зб. наук. пр. / Харків. держ. пед. ін-т ім. Г. С. Сковороди. За заг. ред. В. І. Євдокимова, О. М. Микитюка. – Харків, 2002. – Вип. 17. – с. 18-21.

2000 рік в уяві людей, що жили в 1900 році

Джерело інформації:www.buro247.ua

Каталог ресурсів випускника, що готується до ЗНО

ПЕРЕЙТИ>>>>

Відвідувачі блогу можуть долучитися до створення каталогу,

залишивши корисне посилання.

ПРИМІТКА! При переході на вказаний ресурс, натисни на "Посилання" скориставшись правою клавішею миші, функцією "Відкрити в новій вкладці",
або натисни "VIEW ORIGINAL " при збільшенні.

Тематична атестація, всесвітня історія 8 клас, "Східний світ"

День аварії на Чорнобильській Атомній Електоростанції ...

26 квітня 1986р.

День аварії на Чорнобильській

Атомній Електростанції ...

Чорно́бильська катастро́фа — екологічно-соціальна катастрофа, спричинена вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції в ніч на 26 квітня 1986року, розташованої на території України (у той час — Української РСР). Руйнування мало вибуховий характер, реактор був повністю зруйнований і в довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю в 300 Хіросім. На думку багатьох людей, зокрема тодішньої голови Президії Верховної Ради УРСР Валентини Семенівни Шевченко, ця подія так само як офіційна реакція, яка була продемонстрована у Москві, стала однією з причин розвалу СРСР.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 чоловік були евакуйовані із зон забруднення.

Чорнобильська аварія стала подією великого суспільно-політичного значення для СРСР і світу. Це наклало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин аварії змінювався з часом і повністю єдиної думки не існує досі.

Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень з Швеції, де на АЕС Форсмарк [sv] були знайдені радіоактивні частинки, які були принесені з східної частини СРСР та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація близько 130 000 мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи. Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження.

"Чорнобиль. Як це було..."

"Чорнобиль за секунду до катастрофи"

"ВікіпедіЯ"

вільна енциклопедія.

YouTube.

National Geographic.

Space Videos

Відео-трансляція каналу Space Videos
використовується із освітньою не комерційною метою

Hubble Astronomy Videos - NASA Hubble Space Telescope LIVE CHAT Discuss The Wonders Of The Universe

Video Replay: The Moon - Incredible Lunar Views From The Japanese SELENE Orbiter - Earthrise

Правобережна та Лівобережна

Гетьманщина в 60-70-х рр. 17 ст.

Автор: Довгиш І. 8 кл.

Гетьманщина в 60-70 рр. XVIIст.

Автор: Стоян І.

Культура України в 16 ст. Автор: Стоян І. 8 кл.

Захист практичної роботи

з всесвітньої історії

у 8 класі

З Днем Соборності України.

День Собо́рності — свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році.

Офіційно в Україні День соборності відзначають з 1999 року.

Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.

У цей день також прийнято згадувати іншу подію, яка відбулась рівно на рік раніше 22 січня 1918 р. - прийняття IV Універсалу УЦР, яким проголошувалася повна незалежність УНР.

Деякий час, з 30 грудня 2011 року, указом на той час Президента України Віктора Януковича День соборності на офіційному рівні було скасовано і натомість встановлено «День Соборності та Свободи України». Однак 13 листопада 2014 року указом Президента України Петра Порошенка свято було відновлено.

Інформаційна сторінка.>>>>>

Вхід до бази електронного табелю

Для допитливих. Подивитись в інший світ

Mars Panorama - Curiosity rover: Martian night

Учнівське дослідження із циклу "Особисті історії"

Пономаренко Ю.О.

Відео учасника конкурсу мультимедійних проектів

«Боротьба за Українську державність: сімейні історії українців»

Цикл: «Особисті історії» https://drive.google.com/file/d/0B1y7_dDsaFUnSy14VW9UZlBmZlE/view?usp=sharing

Автор: Пономаренко Юлія

Плетеноташлицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Маловисківської районної ради. 8 клас

Пам'яті жертв Голодомору 1932 - 1933 років

Голодомо́р 1932–1933 років — акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932–1933 роках, шляхом організації штучного масового голоду, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу і Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж Голодомору 1932-33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі України, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих з-за кордону. Попри те, що дії представників сталінської влади, що спричинили смерть людей голодом, кваліфікувалися згідно з нормами тогочасного радянського кримінального законодавства як вбивство, причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися та ніхто з можновладців, причетних до злочину, не поніс покарання при тому, що навіть найвище керівництво СРСР, включаючи Сталіна, знало про факти загибелі людей від голоду.

Впродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, але й взагалі заборонялося про нього будь-де згадувати.

У дослідженнях Джеймса Мейса та Роберта Конквеста автори доводять, що Голодомор відповідає загальноприйнятому визначенню геноциду. 24 країни офіційно визнали Голодомор геноцидомукраїнського народу. Відповідно до соціологічного опитування, проведеного 2010 року, 60% громадян України вважають Голодомор геноцидом. 2003 року Український парламент назвав, а 2006 — офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу. 2010 року судовим розглядом завершилася кримінальна справа за фактом здійснення злочину геноциду. Винними суд визнав сім вищих керівників СРСР та УСРР, а саме генерального секретаря ЦК ВКП(б) Йосипа Сталіна, секретарів ЦК ВКП(б) Лазара Мойсейовича Кагановича та Павла Постишева, голову Раднаркому СРСР В'ячеслава Молотова, генерального секретаря ЦК КП(б)У Станіслава Косіора, другого секретаря ЦК КП(б)У Менделя Хатаєвича, голову Раднаркому УРСР Власа Чубара і констатував, що за даними науково-демографічної експертизи загальна кількість людських втрат від Голодомору становить 3 мільйони 941 тисяча осіб. Також за даними слідства було визначено, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.