Основні напрямки власної педагогічної діяльності

                Методична тема, над якою працюю: «Формування історичної компетентності на уроках історії» 

            Завдання: - сприяти кращому засвоєнню програмового матеріалу шляхом раціоналізації і модернізації змісту, форм, методів і засобів навчання; 

- реалізувати в практичній діяльності принципи педагогіки співробітництва; 

- шляхом активізації пам’яті, уяви, фантазії формувати творчу особистість, здатну самостійно осмислювати і аналізувати історичний матеріал; 

- розвивати швидкість мислення, гнучкість мислення, оригінальність, допитливість, точність, сміливість як основні ознаки творчих здібностей учнів; 

- розширювати кругозір, формувати естетичні смаки, моральні принципи, критичне ставлення до історичних процесів, подій та явищ минулого і сьогодення; 

- розвивати комунікативні здібності учнів.

                    Реалізація в практичній діяльності:

Основним завданням вчителя є формування та всебічний розвиток особистості учня, який має бути адаптований до дорослого життя після закінчення школи. Історія є предметом, що відповідає в першу чергу за осмислення особистістю тих процесів, що відбуваються в межах суспільства, розуміння їх природи та наслідків, які вони можуть викликати. Головним пріоритетами  своєї діяльності я вбачаю: 

1. Створення комфортних умов та рівних можливостей для засвоєння учнями історичних знань на рівні, що має відповідати вимогам навчальної програми та національної концепції розвитку освіти, яка в свою чергу робить наголос на модернізації та оптимізації всього навчально-виховного процесу;

2. В практичній діяльності вважаю за доцільне вибір таких форм, методів та засобів навчання, які мають сприяти створенню кращих умов для забезпечення найкращої якості засвоєння програмового матеріалу та реалізації поставлених мною завдань як вчителя історії;

3. Реалізацію в процесі навчання та виховної діяльності моделі співробітництва з класним колективом та з кожним учнем, як запоруки взаєморозуміння між учнем і вчителем, що в кінцевому результаті має сприяти засвоєнню знань, набутті нових умінь та навичок учнем, сприяти реалізації творчих нахилів. А також розумінні мною, як вчителем, проблем, що виникають в учня в процесі навчання, забезпечення його особистісного розвитку чи становлення  його, як члена соціуму в цілому чи окремо взятої групи осіб. Особливо корисною є модель побудови  стосунків на основі співробітництва під час організації своєї виховної діяльності в учнівському колективі, як класного керівника.

4. Навчити аналізувати історичний матеріал самостійно, осмисливши його, як  єдино цілий процес, що є послідовністю подій, суспільних процесів, котрі формуються та протікають як відкрито так і непомітно для пересічної особистості. Для цього необхідно не тільки активізувати пам'ять, уяву та фантазію, а й сприяти накопиченню учнями додаткового об’єму інформації, яка допомагатиме в майбутньому самостійно робити аналіз і синтез історичних подій, процесів та явищ.

5. Зацікавити історією, зробити її «живою», адже без цікавості, яка, як відомо, є одним із рушіїв прогресу, неможливе ні вивчення, ні засвоєння учнем  предмету. Для реалізації цього пріоритету намагаюся створити такі обставини на уроці, в позаурочній роботі які б спонукали учня до дії в контексті пошуку додаткових джерел інформації, участі в інтерактивних конкурсах, перегляді науково-документальних матеріалів. Все це в свою чергу розвиває швидкість та гнучкість мислення, його оригінальність, допитливість,  точність в судженнях та припущеннях, що в свою чергу має сприяти розкриттю творчого потенціалу.

                   Під час навчального процесу я використовую різні форми, методи і засоби навчання. Проте головну увагу звертаю на зміну функцій засобів навчання. Наприклад: часто замінити вчителя, як джерело знань, можуть науково-документальні фільми, художні фільми, науково-популярні передачі, 3d ресурси, які можуть відтворювати тривимірне зображення найрізноманітніших історичних пам'яток, музеїв, вулиць міст (тобто учень, який не має можливості відвідати музей далеко закордоном, може ознайомитися з його експозиціями, перебуваючи вдома за ПК), он-лайн тестування(при роботі з учнями старшої школи), інтерактивні конкурси, що за мету мають стимулювати учня до пошуку додаткового  інколи навіть не історичного матеріалу, а як приклад матеріал природничого характеру. Це вчить учня самостійно навчатися, критично мислити, розвиває ерудицію. З цією метою мною було розроблено та запущено історичний он-лайн портал «Історія в Плетеноташлицькій школі». Звичайно, не всі учні школи мають можливість відвідати його за умов елементарної відсутності доступу до мережі, проте за моїми підрахунками активними користувачами порталу є близько п’ятдесяти  відсотків учнів, що вивчають історію. З основними матеріалами порталу можна ознайомитися за адресою: http://historitashlyk.blogspot.com .

              Також заміною можуть слугувати історичні та географічні карти, графіки, діаграми, ілюстрації, копії історичних артефактів. 

                  Найістотнішим засобом навчання є слово вчителя. За допомогою слова можу організувати  засвоєння знань учнями, формування в них умінь і навичок. Викладаючи новий матеріал, спонукаю до роздумів над ним.

Підручник як важливий засіб навчання слугує для відновлення в пам'яті, повторення та закріплення здобутих на занятті знань, виконання домашнього завдання, повторення вивченого. Всі ці традиційні засоби навчання є в моїй щоденній роботі, адже без них навчальний процес неможливий.

            Особливу увагу я приділяю практичній діяльності учнів на уроках, зокрема проведенню практичних занять з історії та правознавства. До останніх широко розроблених практичних занять, можна віднести теми: «Міфи та релігія Стародавнього Єгипту», «Місцеве самоврядування в Україні. Плетеноташлицька сільська рада» та інші. Серед вимог до практичних занять для мене першочерговими є такі: 

- попереднє проектування (моделювання) заняття.

- добір історичних джерел, повідомлення випереджувальних завдань.

- добираючи історичні джерела для опрацювання учнями, враховую: принципи науковості, наступності, поступового ускладнення,

оптимальності, новизни, доступності й посильності. Учням  пропоную речові або візуальні історичні джерела, а писемні — за умови адаптації. Уривки текстів документів різних епох, на мою думку, мають бути захоплюючими, емоційними, невеликими за обсягом. Водночас текст має зберегти сюжет, причинно-наслідкові зв'язки, авторські оцінні судження та інші важливі деталі.

- Випереджувальні завдання для проведення деяких практичних занять дібрані авторами підручників, інші готую самостійно. 

- Повідомляючи дітям випереджувальні завдання, враховую вимоги щодо обсягу виконання домашніх завдань учнями різних  класів з усіх предметів . Крім цього, пропоную випереджувальні завдання, що вимагатимуть використання персонального комп'ютера, сумісної оргтехніки, заздалегідь з'ясовую їх наявність у дітей. Випереджувальні завдання обов’язково диференціюю . Це робить їх посильними для кожного учня, служить критерієм об'єднання учнів у різнорівневі пари або групи на уроці.

          Прикладом постійної практики практичних занять може послугувати проведення уроків практичних занять за різними темами у 5-6 класах, захист проектів з використання методу проектів у 7-9 класах, семінарські заняття, практичні заняття, он-лайн конкурси,  диспути, в 9-11 класах. 

                    В своїй роботі особливу увагу приділяю роботі з обдарованими дітьми,маю за мету  створити умови для оптимального розвитку дитини, обдарованої  або просто здібної, по відношенню до яких є надія на якісний стрибок у розвитку їх здібностей; виховувати учня як особистості компетентної, успішної та потрібної для суспільства. 

Участь в олімпіадах та конкурсах є одним із елементів такої роботи.

                  Пріоритетними завданнями  для себе на сучасному етапі можу в першу чергу виокремити прагнення осучаснити навчальний процес, зробити його цікавим, доступним, змістовним і таким чином досягти кращих результатів у навчанні.